Ви колись цікавилися тим, звідки взагалі з’явились мови, якими говорять люди у світі? Люди з’явилися раніше за мову, тому їм було потрібно якось звертатись один до одного, ділитися важливою на той час інформацією про їжу, можливу небезпеку…

Хтось вважає, що першою «мовою» була пісня, але не така, яку ми слухаємо зараз, а просто певний спів мелодії. Саме через пісню було можливо підтримувати зв’язок один з одним, заспокоювати  немовлят  піснею. До того ж, колискові й досі є одним із найвдаліших способів заспокоїти дитину.

Інші думають, що люди спілкувалися жестами і пантомімою, тобто люди намагалися  відтворити дії тварин, щоб пояснити, кого вони мають на увазі, демонстрували жестами, що саме їм потрібно. Вам це не нагадує певну гру? Оскільки насправді за схожим принципом працює словесна гра «Шаради», де хтось загадує певне слово, а ви маєте  через жести і пантоміму показати його. 

А дехто думає, що люди спілкувалися короткими висловами, певними звуковими поєднаннями, майже фразами. 

Через певний час люди почали відчувати потребу в письмі. Оскільки їм потрібно записувати важливі історичні моменти, писати листи до правителів інших держав та ін. Перш ніж з’явилась абетка, люди користувалися різними системами знаків.

В кожного народу були свої знаки, в когось це були навіть малюнки. 

Як-от, наприклад, давні германці використовували руни.

А в Китаї використовують ієрогліфи і сьогодні.

Стосовно стародавнього Єгипту, то ієрогліфи були більше схожі на малюнки, адже спочатку писемність була піктографічною (малювальною), слова зображувалися наочними малюнками. Пізніше з’являються звукові знаки, у яких зображений малюнок пов’язаний вже не зі значенням слова, а з його звуковою стороною.

Час минав, світ змінювався, утворювалися держави, завойовувалися нові території, люди створювали нові прилади і знаряддя праці, покращували собі життя. Завдяки знаковим системам утворили грецький алфавіт, на основі якого почали своє існування сучасні алфавіти, якими ми з вами нині користуємося. 

З букв складаємо слова, які вже називають нам певні явища… Ось тут нам і потрібно створити систему. 

Слова у мові можна поділити на частини: предмет, дія, ознака та ін. З цією системою ви вже знайомі, вона називається – ЧАСТИНИ МОВИ.

Для початку треба зазначити, що частини мови поділяються на дві великі групи: САМОСТІЙНІ та СЛУЖБОВІ.

Самостійні можуть існувати одне без одного (без службових), оскільки вони мають власне значення, певні особливості. А службові існують для того, щоб допомагати, СЛУЖИТИ самостійним.

ІМЕННИК

А тепер давайте розглянемо кожну частину мови окремо. І, звичайно, почнемо з назви предметів та явищ.

Іменник – це частина мови, яка називає ІМ’Я предметів, явищ, осіб і тварин. 

Отже, іменники – це імена предметів. Ми бачимо якийсь предмет, наприклад, дошку на 4-х ніжках. Ім’я цього предмета – стіл. А предмет, зі спинкою, сидінням та 4-ма ніжками має ім’я – стілець. Імена мають не лише люди та домашні тварини, предмети, а ще явища, які ми не можемо ні побачити, ні доторкнутися. Наприклад, емоції, вони також мають імена. Сум, щастя – імена почуттів, які люди відчувають у певних ситуаціях. Природні явища також мають свої імена – дощ, туман, метелиця та ін.

ДІЄСЛОВО

Так, іменники дають ім’я всім предметам, людям, тваринам і явищам… Але ж ми не можемо користуватися лише іменами, потрібно ще щось! Всі щось роблять, не знаходяться у спокої, виконують якісь дії…

Наступна частина мови – дієслово.

Дієслово розшифровується дуже легко – ДІЯ + СЛОВО. Отже, дієслова називають дії, які виконуються іменниками.

Ми не можемо жити без дії, бо життя – це дія, постійний рух. Кожен наш день наповнений  подіями, ми весь час щось робимо. Ось, наприклад: кіт переходить через дорогу, мати посміхається, дівчинка їсть морозиво, хлопчик сумує… Коли ми переживаємо якісь емоції – ми виконуємо дію, коли бачимо дощ, він також виконує дію: йде, падає  на дах твого дому, на асфальт. Ми оточені діями та іменами.

ПРИКМЕТНИК

Ну, з дієсловами все значно веселіше, згодні? Можна  описати весь свій день за допомогою дієслова: Прокинувся. Поїв. Погуляв. Почитав. Заснув.

Але якось нудно… Звісно, зрозуміло. Перелік дій є, але… Ось ви прокинулися, а що вам снилося, щось гарне або страшне? А їли ви їжу яку, смачну? Солону? Корисну, мабуть? Хочеться деталей, більше опису… Тому зараз до нас завітають прикметники.

Тож наступна частина мови – прикметник.

Назва цієї частини мови утворена від слова  “ПРИКМЕТА”, тобто характерна ознака якогось предмета, людини або тварини, явища природи. Кожен предмет має свою прикмету, характерну ознаку, те, що відрізняє його від інших. Сонце, наприклад, тепле та жовте, а небо – блакитне. Сусідська дівчинка гарна та весела, а тістечка у бабусі завжди смачні. 

І ось вже життя наповнилося кольорами: і імена предметів в нас є, і дії, які предмети та люди виконують, ще дуже добре описують те, що з ними протягом дня трапляється…

ЧИСЛІВНИК

В нас ще там залишилися числівники!

Кожен день ми щось рахуємо: гроші на морозиво, кількість цукерок, через скільки годин можна буде піти гуляти та ін. І в цьому нам допомагають числівники.

ЧИСЛІВНИК – частина мови, яка називає ЧИСЛА, наприклад: п’ять цукерок, двоє хлопців, перший урок. Ми маємо справу з числами не лише в математиці, числівники зустрічаються дуже часто. 

ЗАЙМЕННИК

Далі в нас одна з найскладніших тем, “страшний” Займенник…

Насправді, в займенниках немає нічого складного. Вони допомагають нам уникати повторення, роблять нашу мову більш виразною.

Отже, ЗАЙМЕННИК – частина мови, яка вказує на предмети (він, той), їхні ознаки (такий, мій) і кількість (стільки), НЕ називаючи їх.

Зверніть увагу, такі частини мови як іменНИК, прикметНИК, числівНИК закінчуються на -НИК-, так само і займенНИК, робимо висновок і запам’ятовуємо: ЗАЙМЕННИКИ – ЗАМІНЮЮТЬ ІМЕННИКИ, ЧИСЛІВНИКИ, ПРИКМЕТНИКИ. Частинка -ЗАЙ- вказує на слово замінювати, а -НИК- на такі частини мови, як іменник, прикметник, числівник, які і замінюються займенниками.

Розглянемо такий приклад: Батько купив мамі троянди. Вони дуже пахучі. Ми, звісно, могли б повторно використати слово “троянди”, але правильніше замінити його займенником, а саме, словом “ВОНИ”.

Або, наприклад: Влітку до школи ніхто не прийшов. Можна б було перелічити всіх своїх однокласників, які до школи не прийшли: Васько, Катруся, Марічка… Але ми замінили імена всіх одним словом “НІХТО”.

ПРИЙМЕННИК

Основні частини мови ми розглянули, згадали та  розшифрували… Але ж ми з вами знаємо ще одну частину мови, без якої іноді неможливо зрозуміти один одного – Прийменник. 

За підручником ви знаєте, що прийменники служать для зв’язку слів. Але так часто плутаємо прикметники і прийменники…

Варто запам’ятати, що слово “прийменник” утворено від слів ПРИЙМАТИ УЧАСТЬ. Прийменники приймають участь у реченні, вони пов’язують слова між собою.

Наприклад: На уроці хлопчик відповів на відмінно. – ось ці маленькі і, на перший погляд, незначні слова (прийменники) «на» допомагають нам зрозуміти сенс висловлювання. 

Ну що, правда вже все стало зрозуміліше? Терміни більше не лякають, не плутаємо, де прийменник, а де прикметник, розібралися, що означає займенник, тому можна вважати, що місію виконано!