2022 рік забрав у нас відчуття передбачуваності. Відтоді ми всі навчилися жити в умовах, геть не асоціюються з дитинством. Наші діти теж навчилися… але чомусь їхні ігри стали зовсім іншими. Хтось будує з конструктора блокпости, хтось малює чорним замість яскравих фарб, а хтось просто мовчить.
Чому так? Бо пережитий страх не зникає самостійно. Він може причаїтися глибоко всередині й проявлятися несподівано — у раптових сльозах, нічних жахіттях, втомі чи навіть агресії. Як зрозуміти, що дитина потребує допомоги? Про це ми поговоримо далі.
Що таке Посттравматичний Стресовий Розлад?
ПТСР — це не просто «переляк» чи «звичайний стрес». Це зміни, які відбуваються глибоко всередині мозку. Він починає працювати інакше, бо пережита травма буквально переписує його налаштування.
Коли людина стикається з небезпекою, її мозок працює як суперефективна система виживання:
✅ Мигдалина (центр страху) активується і подає сигнал тривоги;
✅ Гіпокамп (відповідає за пам’ять) починає записувати подію, але робить це хаотично, зосереджуючись тільки на загрозі;
✅ Префронтальна кора (центр логічного мислення) пригнічується, бо зараз важливо не аналізувати, а діяти.
У нормальних умовах після завершення небезпеки ця система «вимикається», і мозок повертається до спокійного стану. Цей механізм чудово працює для короткотривалого захисту, але при ПТСР система залишається в режимі тривоги навіть після того, як небезпека минула.
Як змінюється мозок при ПТСР?
🔺 Мигдалина залишається гіперактивною. Вона реагує навіть на незначні подразники – гучний звук, запах, певний рух – так, ніби загроза повернулася або й не зникала ніколи;
🔺 Гіпокамп не може правильно зберігати спогади. Через це травматичний досвід не відчувається як минуле, а ніби відбувається тут і зараз;
🔺 Префронтальна кора слабшає. Це означає, що людині важко заспокоїти себе або пояснити, що зараз все добре.
Тому людина з ПТСР не просто «боїться» або “хвилюється”. Вона живе з відчуттям готовності до загрози, навіть якщо навколо тиша і спокій.
Симптоми ПТСР у дітей: як зрозуміти, що потрібна допомога?
За даними дослідження Pfeiffer et al., майже 70% українських дітей, які звернулися за психологічною допомогою під час війни, мали симптоми ПТСР. Посттравматичний стресовий розлад може проявлятися по-різному, залежно від віку дитини, її темпераменту та інтенсивності пережитої події. Деякі діти виглядають так, ніби забули про травму, але всередині їхній мозок продовжує залишатися в стані тривоги. Інші ж, навпаки, відкрито демонструють зміни в поведінці та емоціях.
👉Нав’язливі спогади та повторне переживання травми
- Дитина може часто згадувати подію, навіть якщо сама не хоче про неї говорити;
- У грі або малюнках з’являються сцени, пов’язані з війною, руйнуванням, смертю. Малеча може влаштовувати «рятувальні місії», ховатися у «бункерах», відтворювати вибухи;
- Нічні жахіття стають частими, іноді вони повторюються знову і знову;
- Флешбеки — раптові, неконтрольовані спогади, під час яких дитина може ніби заново переживати травматичну подію (чути вибухи чи вібрації від вибухової хвилі).
👉 Уникнення всього, що нагадує про травму
Оскільки травма завдає сильного стресу, мозок дитини може намагатися «відгородитися» від усього, що її нагадує.
- Дитина може не хотіти говорити про пережите, уникати відповідей або змінювати тему;
- Вона може відмовлятися від ігор, які раніше приносили радість, або перестати цікавитися улюбленими заняттями;
- Уникає місць, людей або ситуацій, які нагадують про травму (наприклад, сирен, підвалів, певних запахів чи навіть кольорів).
👉 Підвищена тривожність і фізичні симптоми
Коли мозок не вимикає систему тривоги, тіло реагує відповідно.
- Дитина стає надчутливою до звуків, різких рухів чи голосних голосів;
- Вона може легко лякатися навіть тоді, коли реальної небезпеки немає;
- Проблеми зі сном: важко заснути, часто прокидається, боїться залишатися сама;
- Фізичні симптоми без видимих причин – головний біль, біль у животі, запаморочення, швидка втомлюваність;
- У дітей дошкільного віку може повернутися енурез (нетримання сечі вночі) або страх розлуки з батьками.
👉 Емоційні зміни та проблеми з контролем поведінки
- Дитина може часто плакати без видимої причини або, навпаки, виглядати емоційно відстороненою
- Вона може раптово вибухати агресією або бути надмірно дратівливою;
- Підлітки можуть поводитися ризиковано – вживати алкоголь, тікати з дому або навіть завдавати собі шкоди
- Маленькі діти можуть поводитися так, ніби повернулися до більш раннього віку (наприклад, почати знову говорити «дитячою» мовою або боятися спати без мами).
Коли варто звертатися за допомогою?
❗ Якщо симптоми тривають понад місяць або погіршуються з часом;
❗ Якщо дитина не може повернутися до звичного життя – їй важко навчатися, гратися, спілкуватися
❗ Якщо поведінка дитини стає небезпечною для неї або оточення – спалахи агресії, самопошкодження, втечі з дому.
ПТСР – це не просто «емоційна рана». Це біологічні зміни в роботі мозку, які можна скоригувати за допомогою правильної підтримки. Тож в наступній статті ми розповімо, як саме батьки можуть підтримати дитину у котрої є симптоми ПТСР. І найголовніше – дитина не повинна залишатися з цим сама.