img
img

Покоління Альфа: хто вони, що формує їхній досвід і яку підтримку потребують діти цифрової епохи

Діти покоління Альфа навчаються та взаємодіють у цифровому й реальному просторі
Світлана Солдак
20. 11. 2025

До Дня захисту дітей ми хочемо звернути увагу на тих, про кого говорять багато, але розуміють поки не до кінця. Це покоління Альфа — діти, які народилися після 2010 року і виросли в реальності, що змінюється зі швидкістю звука. Про них часто роблять надто спрощені висновки: люблять гаджети, швидко перемикаються, багато знають. Але за цим є значно більше. Тож сьогодні хороший момент, щоб придивитися до цих дітей уважніше і зрозуміти, що насправді формує їхній світогляд і якої підтримки вони потребують. 

Трохи про теорію поколінь для контексту

Ідея описувати людей за «поколіннями» з’явилася в колах соціології ще у 1920–1930-х роках. Першим, хто ґрунтовно пояснив, що різні вікові групи формуються під впливом спільних історичних подій, був німецький соціолог Карл Маннгейм. Він писав, що люди одного віку переживають однаковий «історичний досвід», тому часто мають подібні цінності й реакції на світ.

Багато років потому в 1990-х, американські дослідники Вільям Штраус і Ніл Хау популяризували сучасну модель поколінь зі знайомими назвами «бебі-бумери», «міленіали», «Покоління Z» та іншими. Саме їхня система лягла в основу численних досліджень і, на жаль, безлічі спрощень, коли складні соціальні явища почали пояснювати за принципом “хто коли народився”, наче це гороскоп.

❗ Але тут важливо зафіксувати, що теорія поколінь – це лише спосіб подивитися на великий зріз суспільства, а не універсальна правда про кожну людину. Радше навпаки, спроба зрозуміти, які спільні умови формують досвід дітей, що ростуть приблизно в один час. 

Хто такі покоління Альфа

Покоління Альфа — це діти, народжені приблизно з 2010 по 2025 рік. Саме їх австралійський демограф Марк Маккріндл виокремив у нову категорію, коли помітив, що діти цифрової епохи більше не вкладаються у звичні моделі ХХ століття. Ті моделі добре описували бебі-бумерів, покоління X, Y та Z, які змінювали одне одного відносно передбачуваними «циклами» суспільних настроїв і поведінок. Але діти, що народилися після 2010 року, стартували в принципово іншій реальності: з іншим інформаційним фоном, кризами, темпом світу та можливостями.

Саме тому Маккріндл запропонував новий термін Generation Alpha, відкриваючи новий виток поколіннєвої типології. Грецька «альфа» в цій назві означає не «початок з нуля», а початок нової логіки розвитку. Сьогодні Альфи найчисельніше покоління в історії: їх буде близько двох мільярдів, тобто кожна четверта людина у світі. Найчастіше це діти міленіалів і молодші брати та сестри зумерів. Вони не застали часу без смартфонів, відеозв’язку, стримінгу та соцмереж, тому цифрові технології для них природне тло. Водночас вони зростають у реальності, яку постійно дестабілізують різні світові кризи: пандемія, війна, кліматичні зміни й економічні стрибки. Як це впливає? 

1. Буденне середовище — цифровий світ 

Діти покоління Альфа зростають у просторі, де інформація з’являється миттєво, відповіді на питання не треба шукати в книгах, а межа між «онлайн» і «офлайн» часто розмита. Але при цьому вони не залипають в гаджетах, а навпаки дуже рано вчаться вибудовувати власні правила користування технологіями, особливо коли бачать, що дорослі іноді не вміють цього робити.

2. Народжені в епоху криз

Альфи з перших років життя чують слова “пандемія”, “війна”, “обстріли”, “економіка впала”, “клімат змінюється”. Тому вони рано вчаться читати емоції дорослих, бо світ навколо нестабільний, а також рано ставлять питання, які попередні покоління ставили аж у підлітковому віці.

3. Інтуїтивно навчаються берегти емоційний ресурс

Це одна з найцікавіших рис покоління Альфа. На відміну від дорослих, які виросли в культурі «треба знати все» і «треба встигати за новинами», Альфи навчилися ставити межі. Вони вимикають новини, коли їм стає важко, не читають усе підряд про війну, фільтрують відео, які їх лякають і не довіряють контенту просто так.

4. Притаманне відчуття справедливості й повага до світу 

Покоління Z боролося за екологію як за ідею, як за соціальну позицію. Це був протест.
Покоління Альфа сприймає екологічність просто як норму життя. Вони вже не рятують планету, для них турбота про навколишній світ норма життя. Їм природно сортувати сміття, помічати несправедливість щодо людей і тварин, тому вони хочуть бути в світі, який живе чесно.

5. Обережні з публічністю й уважні до власних кордонів

Це діти, які бачили все: блогерів, що злетіли, блогерів, що зникли з екранів, людей, яких «скасували», і тих, яких висміяли у Тік Тоці. Тому вони не поспішають виставляти себе на показ. Для багатьох їхня соцмережа скоріше приватний «мудборд»: збережені відео, поради, образи, ідеї.

6. Досвід неймовірно різний

На жаль, немає “типового Альфи” і в цьому полягає особливість покоління де є мільйони різних дитинств. У цього покоління немає єдиного «досвіду війни» чи «досвіду пандемії». Є мозаїка унікальних життів, що потребують індивідуального ставлення до себе.

7. Зростають у світі нескінченного вибору 

Парадокс покоління Альфа в тому, що вони мають більше можливостей, ніж будь-хто до них. Але кожна можливість — це вибір. Кожен вибір — відповідальність. А відповідальність у дитячому віці може бути тягарем. Курси, секції, підписки, гуртки, хобі, сервіси — усе доступно, усе поруч. І дитина часто не знає, що з усього цього справді її, а що ні.


Наше завдання як дорослих не змагатися з їхньою швидкістю, не підганяти під наші уявлення про «нормальне дитинство» й не ламати їхню обережність щодо світу. Вони не обирали ані темпу змін, ані тем світових новин, які потрапляють у їхнє життя мимоволі. Тому їм точно не потрібні ідеальні батьки, які все знають і всюди встигають. Їм потрібні дорослі, які можуть бути опорою — стабільною, чесною та передбачуваною.

І якщо колись світ формував покоління, то тепер саме діти покоління Альфа нагадують нам, яким цей світ може бути: уважнішим, етичнішим, обачнішим у словах і діях. Таким, де відповідальність не потрібно нав’язувати, бо вона природно народжується з усвідомлення себе та поваги до інших.

Можливо, саме тому головне, що ми можемо зробити для них сьогодні — це не спрощувати й не знецінювати їхній досвід, а створити простір, у якому вони зможуть вирости не лише підкованими технічно, а й внутрішньо стійкими.

Сподобалась стаття?
Сподобається Dream School