Зима завжди впливала на темп життя людини. Роботи меншало, день ставав коротшим, ніч розтягувалася, а більшість часу проходила в замкненому просторі хати. Саме взимку люди залишалися наодинці з тишею, темрявою та власними страхами. В таких умовах зростала увага до дрібниць, люди намагалися зрозуміти, що чекає попереду, і шукали підказки в навколишньому світі. Так формувалися забобони та народні прикмети.
Особливе місце займали Різдвяні свята. Вони сприймалися як межа між старим і новим роком, момент, коли світ ніби відкривається. Саме тому навколо Різдва виникла велика кількість забобонів і віщувань, про які ми сьогодні розкажемо.
Забобони й прикмети на Святвечір (24 грудня)
Святвечір – день, коли дім має бути в спокої, а родина разом. Звідси й багато прикмет та обмежень, які мають зберегти злагоду та добробут. Можете спробувати дотримуватися якихось в цьому році, або просто розказати рідним про найцікавіші за святковим столом.

- Під час вечері не можна було виходити з-за столу, не говорили багато і не шуміли. За народними уявленнями, Святвечір був пороговим часом, коли будь-яке порушення порядку могло “винести” з дому спокій і злагоду. Вважалося також, що в цей вечір поруч із живими перебувають душі померлих родичів, тому тиша й зосередженість за столом були формою поваги.
- Незаміжніх не саджали на розі столу, бо не вийдуть заміж ще 7 років. Хоч це і загальний забобон, саме у святкові дні всі дуже пильно слідкували за порядком і більше звертали увагу на щоденні прикмети й забобони.
- Не садили за стіл непарну кількість людей. Якщо ж так сталося, то варто було додати ще один столовий набір, аби “вирівняти” ситуацію. Парні числа символізували завершеність і лад, тоді як непарність сприймалася як порушення цілісності родинного кола.
- Перед тим як сісти за святковий стіл треба було подмухати на стілець. Оскільки в гості приходили померлі, треба було подмухати, щоб не сісти на душу котрогось із родичів.

- Не рекомендували йти далеко від дому 24 грудня, бо цілий рік “будеш блукати”. У Святвечір саме дім – це осередок безпеки, що захищений від злих духів. Тож аби вони не збили вас із дороги, варто триматись ближче до дому.
- Усе позичене/чуже мало повернутися додому до вечора. Борги треба роздати, образи пробачити, чужі речі повернути або забрати своє. Те, що залишалося поза домом в цей вечір, могло не повернутися протягом року.
- Запалювали свічки в домі. Запалена свічка символізує життя, мир й дає надію на добробут у новому році.
- Не залишали мітлу біля вхідних дверей. Адже вважалось, що це призводить до втрати грошової удачі. Також не можна було замітати, бо вважалось, що це приведе до сварок в сім’ї.
Забобони й прикмети на Різдво (25 грудня)
Після тихого Святвечора в колі сім’ї, де важливими були порядок, зібраність і спільність, день Різдва сприймали як новий початок. Вважалось, що у цей день природа відкриває карти і може підказати який буде рік попереду.

- Йде сніг на — буде врожай озимини.
- Нема снігу — Великдень буде холодний.
- Сонячна погода — багатий грибний та ягідний сезон.
- Завірюха — гарний урожай пшениці та багато меду.
Але забобони та прикмети не оминали й людської поведінки.
- Не варто було прибирати та займатися хатніми справами. Бо якщо працюєш на Різдво – то будеш працювати й весь рік.
- Не можна було виносити сміття. Вважалось, що так можна “винести удачу”.
- Не бажано було купатися чи йти в лазню. Так само як і з прибиранням, вважалось що все прибрати й себе помити треба було до свята, а інакше буде розлад на весь рік.
- Також заборонялось шити, вишивати, в’язати, працювати з голкою. У народі казали, що шиття на Різдво «зашиває» здоров’я або «коле» долю близьких.
- Рекомендували одягнути на Різдво все нове. Рахували що так можна привабити достаток.
- Розлити напій за різдвяним столом — до приємних новин.
- Вважалось, що варто колядувати, маючи при собі гроші в кишені. Інакше можна втратити власний достаток. Гроші в кишені означали, що колядник не лише приймає дари, а й входить у новий рік не з порожніми руками

Через ці прикмети люди намагалися зберегти тепло між собою — не сваритися, не метушитися і входити у свято з відчуттям злагоди та радості. Тож нехай Святвечір буде тихим, Різдво світлим, а дім наповниться теплом, спокоєм і добрими новинами. А щоб усе, що ми закладаємо у ці святкові дні в думках, словах і діях, дало щедрий і світлий рік попереду.
Якщо ж хочете трохи оживити традиції – радимо зазирнути до нашої добірки автентичних українських колядок, де можна знайти колядки з різних регіонів України та вразити родичів на Різдво.