Наближаються зимові канікули. Кожен проведе їх по-різному, але якщо раптом, у вас досі немає плану на цей прекрасний, магічний час – то ми зібрали підбірку з активностей, щоб не нудьгувати та не залипати в гаджетах, а провести канікули весело й натхненно.
Міська експедиція
Звичайну прогулянку легко перетворити на гру-дослідження, варто лише додати кілька умов. Ідея міської експедиції полягає в тому, щоб уважно дослідити місто, яке здавалось вже занадто знайомим. Це може бути й серія прогулянок: сьогодні ви йдете в район, де буваєте рідко, а наступного разу — знайомими вулицями, але підмічаючи щось, чого раніше не помічали.
Як організувати міську експедицію:
- обирайте маршрут, позначайте як саме будете рухатись, щоб побачити щось новеньке;
- фотографуйте все, що здається незвичним або цікавим;
- фіксуйте, де саме була зроблена кожна знахідка;
- вдома структуруйте знахідки і пошукайте інформацію про ці місця в інтернеті або можна вигадати власні пояснення та легенди;
- поступово збирайте всі матеріали в одну карту міських дивинок.
В результаті з’являється креативна карта з відміченими цікавими місцями, фото пруфами, цікавими фактами або вигаданими історіями та головне – крутими спогадами.
Rube Goldberg machine (ланцюгова реакція)
Rube Goldberg machine — це механізм, який виконує якусь одну дуже просту дію складним і несподіваним шляхом. Наприклад, замість того, щоб просто натиснути кнопку, яка вмикає світло в кімнаті, можна створити механізм із послідовності різних дій, де щось котиться, падає, перекидається, штовхає і лише в кінці, завершується ввімкненням світла.
Назва походить від американського карикатуриста Руба Голдберга, який понад сто років тому висміював людську схильність все ускладнювати. З часом його ідея перетворилася на популярну гру й інженерний челендж для дітей і дорослих, приклад такого механізму можна глянути тут.
Головне в такій машині – непростий і продуманий шлях до кінцевого результату, який можна було б отримати якимсь простим рухом. Дитина не має готової інструкції і сама вирішує, як один рух може запустити інший. Ланцюгова реакція вчить планувати наперед, помічати причинно-наслідкові зв’язки й спокійно ставитись до того, що з першого разу може не вийти.
Як реалізувати вдома:
- разом визначте, якою має бути фінальна дія: запуск роботи якогось приладу, закриття чи відкриття скриньки, ввімкнення світла;
- зберіть предмети, які можуть котитися, стрибати, штовхати або розірватись (будь-які м’ячики, стакани, шахові фігури, йо-йо, доміно, олівці, пружинки і т.д.);
- почніть вибудовувати послідовність рухів, додаючи рампи, важелі й перешкоди;
- запускайте механізм і спостерігайте, де він зупиняється або не спрацьовує;
- змінюйте конструкцію, спрощуйте або ускладнюйте її та пробуйте знову.
У результаті дитина проходить повний шлях від ідеї до узгодження рішень, а момент, коли весь механізм нарешті спрацьовує, дає відчуття справжньої ейфорії. Починати не обов’язково із чогось грандіозного, достатньо кількох послідовних дій, як у цьому прикладі.Саме тому до таких механізмів хочеться повертатися знову та вигадувати нові, складніші версії.
Сімейна капсула часу
Сімейна капсула часу — це проста спільна активність, яка допомагає зафіксувати теперішній момент, зробити цінні спогади, до яких хочеться повертатися. Для цього не потрібно нічого спеціального, достатньо коробки й фантазії. Діти зазвичай ставляться дуже вдумливо та прискіпливо до вибору спогадів і того, що їх буде символізувати.
Окремий важливий етап — записка від дитини. У ній вона може написати кілька речень про себе теперішню: що їй подобається, що виходить найкраще, про що вона мріє або що для неї зараз важливо.
Як організувати активність:
- домовтеся заздалегідь, коли саме ви відкриватимете капсулу часу (бажано не менше ніж через рік);
- дитина збирає фото, невеличкі речі, квитки у кіно, іграшки та вирізки з журналів або будь-що, що вона захоче і що вміститься в коробку;
- не забудьте про листа майбутньому собі, дорослі теж можуть зробити свої записки;
- визначте місце зберігання капсули, куди ви не заглядаєте щодня;
- поставте нагадування в календарі на дату відкриття.
Через рік така капсула стає приводом подивитися на зміни та поговорити про них. Діти порівнюють себе теперішніх із тими, ким були раніше, а сім’я отримує ще один спільний спогад, до якого можна повертатися.
«Планетарій» у кімнаті
Зірки й далекий космос дивним чином впливають на нас. Вони можуть захоплювати, надихати, а інколи просто заспокоювати своєю масштабністю та неосяжністю. Саме це відчуття можна перенести додому, створивши простий «планетарій» у власній кімнаті.
Як зробити «планетарій» у кімнаті
- Підготуйте основу. Візьміть картонну коробку (з-під взуття теж підійде) або скляну банку. Якщо це коробка — зручно, коли в неї є кришка або рівні стінки.
- Зробіть “небо”. Із чорного паперу виріжте круг або квадрат за розміром отвору, який будете закривати (верх коробки або горло банки).
- Наколіть “зорі”. Шпилькою або голкою зробіть у папері багато дрібних отворів. Можна розташувати їх хаотично, а можна скласти фігуру чи силует. Десь отвори можна зробити щільніше, десь – з більшою відстанню між ними.
- Підготуйте світло. Увімкніть ліхтарик і покладіть його всередину коробки або банки так, щоб світло було спрямоване вгору.
- Закрийте “небо”. Накрийте коробку або банку папером із отворами та закріпіть його, щоб він тримався рівно і не з’їжджав.
- Затемніть кімнату. Вимкніть світло та подивіться, як світлові цятки з’являються на стінах або стелі.
- Зробіть серію нічних “небес”. Збережіть цей шаблон і зробіть ще 2–3 нових. Потім міняйте їх та влаштовуйте “покази” як у планетарії.
Ця активність не потребує багато часу, але добре працює як спосіб перемкнутися, заспокоїтись і побути наодинці з власними думками під умовним, але своїм унікальним зоряним небом.
Домашня Stop-Motion студія
Створення мультфільмів часто здається складною справою, але діти дуже швидко переконуються, що для цього не потрібні ані студії, ані професійні камери. Достатньо телефону й кількох предметів, щоб спробувати формат stop-motion — зйомку, де рух створюється з послідовності фотографій.
Як організувати зйомку:
- оберіть місце для зйомки з хорошим освітленням і однотонним фоном;
- зафіксуйте телефон так, щоб він не рухався під час зйомки (книги, коробка, а краще штатив);
- встановіть простий застосунок для покадрової зйомки або просто використовуйте камеру на вашому телефоні;
- продумайте коротку сцену на кілька дій (5–10 секунд готового відео);
- розташуйте персонажів на початкових позиціях;
- рухайте персонажів мінімально, роблячи фото після кожного руху;
- у застосунку для монтажу об’єднайте всі знімки в одне коротке відео, задавши швидкість відтворення;
- після перегляду результату за потреби перезніміть окремі фрагменти або додайте кадри між рухами;
- за бажанням додайте звук, голоси, музику вже після зйомки.
Ця активність добре розвиває терпіння, уважність і відчуття процесу. А ще вона дарує натхнення та впевненість, адже це цікавий творчий процес, де можна реалізувати будь-який сценарій.
Бажаємо вам теплих, цікавих і справді натхненних канікул. Навіть якщо за вікном немає снігу й санчата стоять сумно на балконі, завжди можна знайти пригоди навіть вдома. Нехай ці канікули стануть приводом для нових відкриттів, експериментів і спогадів, до яких захочеться повертатися.
