Іноді батьків може спантеличити несподівана картина: дитина пестить себе. Хтось ніяковіє, хтось починає тривожно гуглити, а дехто встигає налякати себе і дитину занадто емоційною реакцією.
Видихаємо. Мастурбація у дітей, це не про «патологію» і не про «розбещення», а нормальна частина розвитку, про яку просто рідко говорять уголос. Головне розуміти, що саме відбувається, і знати, як підтримати дитину без осуду й страху. тому пропонуємо розібратися разом: коли мастурбація — звичайна частина дорослішання, а коли варто бути трохи уважнішими.
Тіло моє: як діти досліджують себе на різних етапах
Діти народжуються дослідниками. І тіло — їхня перша і найрідніша територія для вивчення. Пізнавати себе через дотики така сама природна частина розвитку, як навчитися ходити чи тримати ложку.
Немовлята і малюки (0–3 роки)
Малюки торкаються до себе абсолютно інстинктивно. Вони досліджують усе: ручки, ніжки, животик, геніталії. І відчувають, що певні місця тіла викликають більш приємні відчуття. У цьому віці мастурбація — це не більше, ніж ще одне відкриття в рамках дослідження світу. Малюк просто вчиться розуміти, що його тіло здатне приносити комфорт. Особливо часто це буває перед сном або коли дитина втомлена.
👉 Якщо вас це бентежить — можна лагідно відвернути увагу: нова іграшка, обійми, цікава гра. Головне — не лякати дитину, не сварити й не приклеювати до її дотиків негативний емоційний фон своїми нервами.
Дошкільнята (3–6 років)
У цьому віці діти починають краще усвідомлювати себе як окрему особистість. Вони вже не просто знайомляться із собою, а вивчають, як працює тіло і можуть спеціально шукати приємні відчуття. Мастурбація у дошкільному віці часто трапляється: коли дитина сумує або нервує, або коли втомилась після насиченого дня. Це нормально.
👉 Важливо почати м’яко вчити правила приватності. Без сорому, без драм. Просто спокійно сказати: “Тіло — це твоя особиста справа. І тому краще робити такі речі, коли ти сам у своїй кімнаті.” У цьому віці діти чудово вловлюють інтонацію. Спокійна, турботлива розмова сприймається краще, ніж заборони або нервове мовчання.
Молодші школярі (6–10 років)
У шкільному віці діти вже розуміють, що деякі речі — особисті й відбуваються лише у приватних умовах, наприклад, у власній кімнаті чи ванній. У цьому віці мастурбація — якщо вона є — зазвичай перестає бути головним способом заспокоєння. Діти вже мають більше варіантів, як розслабитись: пограти у гру, подивитись мультик, поговорити з друзями. Якщо дитина все ще періодично звертається до власного тіла для заспокоєння, це може бути нормально, за умови, що: вона робить це наодинці і це не заважає іншим сферам її життя.
👉Батькам варто залишатися уважними: підтримувати розмову про тіло як про щось добре й природне, але не стимулювати зайвого інтересу там, де його немає.
Не соромити й не ігнорувати, а бути поруч, якщо виникнуть питання.
Підлітки (10+ років)
Ближче до підліткового віку починаються реальні фізичні зміни: гормони активізуються, тіло змінюється, виникає новий рівень цікавості та сексуальності. Тут мастурбація стає частиною статевого дозрівання і самостійного пізнання сексуальних відчуттів. Тому важливо, щоби батьки були готові говорити про це відкрито, без жартів і сорому.
👉 Підлітки потребують знати, що їхнє тіло належить їм, що сексуальність — це природна частина життя, а особисті кордони мають величезне значення.
Тут варто говорити не тільки про “що можна”, а й про “як бути уважним до себе і до інших”.
Це не лише про те, «що дозволено». Це ще й про те, як дбати про себе, розуміти власні межі й бути уважним до меж інших. У віці, коли цікавість до сексуальності особливо зростає, важливо не залишити підлітка наодинці з соромом чи гуглом. Без розмови про безпеку й повагу вони можуть не зрозуміти, що:
📌 не всі предмети безпечні для експериментів із тілом;
📌 тіло потребує делікатності, вивчення без поспіху, а не випадкових тестів;
📌 жарти або коментарі про сексуальність інших можуть завдавати болю.
Нам хочеться, щоб наші діти не стали обʼєктом булінгу, але важливо також, щоб вони самі не повторювали принизливі фрази, які колись почули. Щоб знали: сміятись із когось через його тіло чи сексуальні переживання не окей.
Відверта розмова про кордони й повагу до інших має бути частиною тієї ж розмови, що й про правильні назви статевих органів. Це один великий урок: тіло — це цінність, і твоє, і чуже. До речі, хочете дізнатись чому не варто називати статеві органи дитини різними жартівливими і невідповідними словами, як от “квіточка” чи “перчик”? Читайте статтю тут.
Що може насторожувати?
💜 Нав’язлива частота
(актуально для дітей будь-якого віку, але особливо після 4–5 років)
Якщо дитина постійно мастурбує по кілька годин на день, не може відірватися від цієї активності і це заважає грі, навчанню чи спілкуванню — варто звернути увагу на таку поведінку та на те, що за нею може стояти (стрес, травматичний досвід і т.д.).
💜 Публічна мастурбація у шкільному віці
(6+ років)
Для трирічки ще нормально не завжди усвідомлювати, що приватне треба залишати приватним. А от для семирічної чи десятирічної дитини мастурбація на людях може свідчити або про нестачу розуміння соціальних норм, або про інші труднощі, що потребують уваги та можливо навіть підтримки спеціалістів.
💜 Раптові зміни настрою або поведінки
(актуально від 3 років і далі)
Якщо ви помічаєте, що мастурбація для дитини стає єдиним способом справлятися з емоціями, наприклад, вона постійно вдається до цього, коли переживає сум, тривогу чи злість — це може бути сигналом, що дитині складно самостійно регулювати свої почуття. Також варто звернути увагу, якщо після мастурбації поведінка дитини змінюється: вона стає замкнутою, тривожною, роздратованою або, навпаки, надто збудженою. У такому випадку краще спокійно поговорити з дитиною про її почуття й подумати про консультацію фахівця, який допоможе м’яко підтримати її емоційний стан.
💜 Біль або фізичний дискомфорт
(актуально у будь-якому віці)
Дитина може торкатися себе через свербіж, подразнення або інфекцію. Якщо разом із мастурбацією з’являються скарги на біль, печіння чи інший фізичний дискомфорт, варто звернутися до педіатра.
Дитяча цікавість до власного тіла — це не загроза і точно не соромно. Це частина великої мандрівки, яку кожна людина починає ще в дитинстві: пізнання себе, свого тіла і своїх відчуттів. Ваше спокійне, уважне та відкрите ставлення — найкращий подарунок дитині на все життя.
Тіло — це добре. Довіра — ще краще. А любов і розуміння — це завжди найточніший орієнтир для батьків.
