Всі знають класичні колядки, але ми вирішили розширити ваші святкові можливості й зібрали автентичні українські колядки, які нам полюбились. Тож поки ще є достатньо часу для оновлення Різдвяного репертуару презентуємо нашу підбірку.
“Ой, як же було ізпрежди віка” (архаїчна дохристиянська колядка)
Ой, як же було ізпрежди віка
Ой, дай Бо[г].
Ой, як не було неба і землі
Ой, дай Бо’.
А тільки було синєє море
Ой, дай Бо’.
На тому морі горіли огні
Ой, дай Бо’.
Коло тих огнів сиділи святи.
Ой, дай Бо’.
Радять радоньку, кого в море послать.
Ой, дай Бо’.
Ой, пойди, Петро, по море на дно
Ой, дай Бо’.
Та достань Петро жовтого піска
Ой, дай Бо’.
Та посіємо по всьому світу,
Ой, дай Бо’.
Щоб уродилось небо і земля
Ой, дай Бо’.
Небо зорями, земля квітами
Ой, дай Бо’.
“Що то за предиво, стала новина” (Чернігівська область)
Що то за предиво, в світі новина,
Що Діва Марія сина зродила.
Ой як вона породила, тоді його увиділа,
Пречиста Діва.
А Йосип старенький над яслами стоїть,
Та на Ісуса пелени строїть,
А Марія ще й співає, та до серця пригортає
“Сусе, Сину Мій!”
Ой, ішло три царі з подаруночками,
А за ними звізда з облаками.
Вийшов Ірод та й питає і до себе запрошає:
Куди ви йдете?
“А ми Рожденного у вертепі знайшли,
А ми Рожденному поклін оддали.
Царя-Бога повідали, із дарами поклін дали,
В вертепі йому.”
“Дай же, Боже, вечір добрий” (Сумська область)
Дай же, Боже, вечір добрий вам, добрії люди.
Хто в цім домі проживає — нехай здоров буде.
Ви святкуйте, рожествуйте, веселії будьте.
Щось ми знаєм, вам об’явим, а ви, люди, чуйте.
Шо й у Діви, у Марії, Христос народився,
Там чоловік перед Богом склонами склонився.
Всі янголи й архангели весело співають,
Вони Богу небесному хвалу воздавають.
Мовою (жартівливе віршування):
Вечір добрий, пиріг добрий — з руками, з ногами!
Щоб бігав за нами. Без рук, без ніг — щоб упав у сніг!
“Бичкі рогати пошли орати” (Київська область)
Бичкі рогати
Пошли орати:
На тую нивку,
На половинку,
На той бережок.
— Дай, дядю, пирожок!
А не даси пирога —
Візьму вола за рога,
Да й поведу на моріг,
Да й викручу правий ріг.
А в ріг буду трубити,
А воликом робити,
А пужкою поганять,
А вас, дядю, споминать.
Вечор добрий!
“Ой гула, гула кам’яна гора. Ой дай, Боже!” (Харківська область)
Ой гула-гула кам’яна гора. Ой дай, Боже!
Ой гула-гула кам’яна гора. Святий вечір!
Та й не вродила шовкова трава. Ой дай, Боже!
Та й не вродила шовкова трава. Святий вечір!
Тільки вродило зелене вино. Ой дай, Боже!
Тільки вродило зелене вино. Святий вечір!
А того вина багато треба. Ой дай, Боже!
А того вина багато треба. Святий вечір!
Брата женити, мед-вино пити. Ой дай, Боже!
Брата женити, мед-вино пити. Святий вечір!
Сестру вдавати, пити-гуляти. Ой дай, Боже!
Сестру вдавати, пити-гуляти. Святий вечір!
А того вина дівка стерегла. Ой дай, Боже!
А того вина дівка стерегла. Святий вечір!
Вино стерегла та й задрімала. Ой дай, Боже!
Вино стерегла та й задрімала. Святий вечір!
Та й налетіли різнії пташки. Ой дай, Боже!
Та й налетіли різнії пташки. Святий вечір!
Та й виклювали все вино з чашки. Ой дай, Боже!
Та й виклювали все вино з чашки. Святий вечір!
“Спас наш народився, в яслах положився” (Івано-Франківська область)
Спас наш народився, в яслах положився,
Хоть Він і невмістимий — в яслах положився.
| Хори ангельські співають,
Нарожденного витають:
Слава, слава, слава во вишніх Богу! | ×2
Спішіть до Вертепу, де Дитятко Боже,
В яслах народжене, мов ягнятко ложи.
| Хори ангельські співають,
Нарожденного витають:
Слава, слава, слава во вишніх Богу! | ×2
“Ой була, була в батечка дочка” (Вінницька область)
Ой була, була в батечка дочка. Дунаю!
Дунаю-море, а Слава-зоре, серденько!
Прийшов до неї батечко її. Дунаю!
Дунаю-море, а Слава-зоре, серденько!
– Ой Слава, дочко, урви яблучко. Дунаю!
Дунаю-море, а Слава-зоре, серденько!
– Ой не врву, не врву – милому держу. Дунаю!
Дунаю-море, а Слава-зоре, серденько!
Прийшла до неї матінка її. Дунаю!
Дунаю-море, а Слава-зоре, серденько!
– Ой Славо, дочко, зірви яблучко. Дунаю!
Дунаю-море, а Слава-зоре, серденько!
– Ой не врву, не врву – милому держу. Дунаю!
Дунаю-море, а Слава-зоре, серденько!
Прийшов до неї братечко її. Дунаю!
Дунаю-море, а Слава-зоре, серденько!
– Ой Славо, сестро, урви яблучко. Дунаю!
Дунаю-море, а Слава-зоре, серденько!
Прийшла до неї сестричка її. Дунаю!
Дунаю-море, а Слава-зоре, серденько!
– Ой Славо, сестро, урви яблучко. Дунаю!
Дунаю-море, а Слава-зоре, серденько!
– Ой не врву, не врву – милому держу. Дунаю!
Дунаю-море, а Слава-зоре, серденько!
Прийшов до неї миленький її. Дунаю!
Дунаю-море, а Слава-зоре, серденько!
– Ой Слава, любо, урви яблучко. Дунаю!
Дунаю-море, а Слава-зоре, серденько!
– Ой урву, урву – для тебе держу. Дунаю!
Дунаю-море, а Слава-зоре, серденько!
Яблучко рвала гречная панна. Дунаю!
Дунаю-море, а Слава-зоре, серденько!
Гречная панна – нам Мирослава. Дунаю!
Дунаю-море, а Слава-зоре, серденько!*
Від цього слова бувай здорова. Дунаю!
Дунаю-море, а Слава-зоре, серденько!
Наші українські голоси завжди звучали на свій лад у різних куточках рідної землі. Хай цього року в ваших оселях буде більше живого співу, щоб поринути серцем глибоко до свого коріння. І якщо якась колядка з цієї добірки стане вашою новою улюбленою – значить, ми недарма сиділи й вишукували автентичні давні тексти та звучання💛
