“Раніше діти вчились, а тепер лише граються на уроках” – приблизно такі тези можна зустріти сьогодні серед батьків, які обговорюють Нову Українську Школу. Із перших спроб впровадження нових стандартів навчання в 2018 році і донині НУШ розвивається та потроху еволюціонує.
Проте коли прогресу швидко не видно, то батьки починають шукати варіанти, що більш схожі на знайоме їм “структуроване” навчання. І наштовхнувшись на програму “Інтелект України”, впираються в інші тези, на кшталт “Дитина не встигає. Ми не були готові до такого темпу”. Що ж робити? Де золота середина і в чому насправді особливість НУШ та програми Інтелект України?
НУШ. Навіщо взагалі взялись щось змінювати
Взагалі до думки, що час щось змінювати в МОН поступово прийшли в середині 2010-х, коли помітили, що знання отримані в школі занадто теоретизовані й діти не розуміють, як їх можна використовувати в реальному житті. Тому МОН вирішило зробити щось більш масштабне, ніж просто оновити підручники й почали готувати зміни самого підходу до навчання. Ось так зʼявилась ідея Нової української школи, яка у 2018 році почала впроваджуватись на практиці в перших класах.
То про що ж ця Нова українська школа і що саме не подобається батькам?
У НУШ свідомо змінили кілька базових речей і саме вони найчастіше стають причиною батьківського роздратування.
👉 По-перше, школа перестала працювати за принципом дресирування, де більше завдань мали давати більше результатів. У державному стандарті початкової освіти зробили ставку на поєднання знань, навичок і ставлення. Тобто важливо було не якнайшвидше навчити читати й писати, а зробити так, щоб дитина розуміла, що саме вона читає, могла переказати, поставити запитання, пояснити свою думку та в принципі була зацікавлена це все робити.
👉 По-друге, в НУШ зробили навчання через діяльність. Це означає, що в молодших класах багато чого подається через гру, обговорення, руханки та спільні завдання. Але з боку батьків звісно це виглядало, як відсутність структури, ще насторожувала відмова від звичних зошитів, домашніх завдань та вправ.
👉По-третє, у НУШ зʼявляються інтегровані предмети. Тобто читання, письмо, логіка можуть поєднуватись в одному уроці, а не йти окремими блоками. Такий підхід робить навчання більш цілісним і зрозумілим, але для старшого покоління, які звикли до зовсім іншої структури – хаотичним. Батьки плутаються, що саме сьогодні вивчали їх діти і яку конкретну навичку відпрацьовували.
Ще що добивало — оцінювання. У молодшій школі воно не мало фіксованих балів і жорсткого поділу на «добре» і «погано», щоб дитина не боялась зробити помилку та пробувала знову. Але саме через це батьки не бачать прогресу, бо немає зрозумілих параметрів на що спиратись а ще немає чіткої відповіді, на якому рівні зараз дитина.
Проте є багато хорошого, хоч це неочевидно
НУШ спробувала розв’язати ті проблеми, які стара школа роками просто ігнорувала. Реформа дала більше простору дітям, яким складно вчитися в жорсткому темпі, які губляться під постійним тиском і оцінюванням, які бояться зробити помилку. Для них школа перестала бути місцем постійного стресу і стала простором, де можна розкриватися і дізнаватися багато нового.
На старті НУШ виглядає дивно і не завжди переконливо, проте важливо розуміти, що реформа не була розрахована на миттєвий результат. В неї інші цілі: створити простір де дітям буде комфортно та безпечно рости. І в неї, на жаль, не було достатньо часу на поступову та якісну реалізацію, адже з запуску минуло лише кілька спокійних років перед тим як почалась пандемія і потім повномасштабна війна, що дуже вплинула на кожного з нас.
Інтелект України: структура замість хаосу?
Пастка в тому, що «Інтелект України» зараз декотрі батьки сприймають як альтернативу або навіть противагу Новій українській школі. Але це зовсім не відповідає дійсності, бо «Інтелект України» – це авторська освітня програма яка працює на базі НУШ. Вона не є обовʼязковою, а просто можливістю, яку для себе якась конкретна школа або навіть клас можуть обрати.
То “Інтелект” – це прогрес чи відкат?
Інколи “Інтелект” схожий на те, як було раніше і може сприйматись як відкат, або повернення до старої структури. Проте по факту це посилений, більш інтенсивний НУШ із трошки іншими акцентами. Саме тому частина батьків щиро хвалить цю програму, бо бачать швидкий прогрес. Але серед плюсів є й нюанси, на які батьки спершу можуть не звертати увагу, проте, вони проявляться трохи згодом.
👉 По-перше, у «Інтелекті України» значно більше структури й передбачуваності. Всім, включно з батьками, зрозуміло, що саме проходять діти, у якій послідовності та який результат очікується на конкретному етапі. Це, звісно, знімає з батьків тривожність невизначеності, як буває в звичайній НУШ та повертає контроль над процесом. Але це тільки для батьків, бо програма не вміє підлаштовуватись під індивідуальні темпи. Якщо дитина починає відставати, то прогалини збираються наче снігова куля і навчання може стати реальним марафоном на виснаження.
👉 По-друге, програма дійсно дає швидкі результати й діти рано починають читати, рахувати, впевнено працювати з навчальним матеріалом. Проте не всі діти глибоко розуміють, що вони роблять і навіщо, в деяких випадках навчання перетворюється просто на відточення навичок без вміння думати, аналізувати і робити висновки.
👉 По-третє, присутній деякий фльор елітарності. Формально програма не передбачає жорсткого відбору і не позиціонується як “для обраних”, але на практиці вона справді підходить не всім дітям. Високий темп, велика кількість завдань і постійна інтенсивність автоматично відсіюють тих, кому потрібно більше часу та простору для адаптації. Й питання не в статусі чи здібностях, а саме в можливостях конкретної дитини витримувати такий ритм навчання без виснаження. Для когось Інтелект може бути точкою росту, для інших джерелом постійного стресу, навіть якщо формально дитина все встигає.
У цьому сенсі «Інтелект України» логічніше сприймати не як альтернативу НУШ, а як варіант спеціалізованого навчання всередині неї. Так само, як існують класи з поглибленим вивченням мов чи математики, ця програма просто робить ставку на іншу організацію процесів. Проблема лише в тому, що такий формат починають сприймати як універсальний або «кращий», а не як одну з можливостей, яка підходить далеко не всім.
То що ж обрати?
Хто як не ви найкраще знає свою дитину. Будьте чесні з собою та спробуйте проаналізувати де дитині буде краще не з ваших уявлень про перспективи у майбутньому, а з можливостей дитини тут і тепер. Наскільки швидко вона включається в діяльність, як почувається в новому середовище, чи просто їй зосередитись і всидіти на місці?
НУШ зазвичай більше підходить мрійливим та ніжним дітям, яким потрібен час на адаптацію, які чутливі до тиску та бояться помилок. Це більш м’який старт, де важливо не зламати інтерес до навчання та не перевантажити психіку очікуваннями й жорсткою структурою.
«Інтелект України» більше підходить дітям, які швидко схоплюють нове, добре тримають темп і потребують чіткої структури. У такому форматі їм простіше зібратися і рухатися вперед, не застрягаючи у болоті своєї нудьги.
Головне – не керуватись страхом, що дитина десь відстане, а відверто поглянути на реальні можливості конкретної дитини. Бо навчання не спринт, а довга дистанція, тож виснажуватись на самому початку — це погана ідея.
