Усі ми бачимо, як зміни клімату впливають на нашу планету. Але чи знаєте ви, що ці зміни торкаються різних людей по-різному? Наприклад, у країнах, що розвиваються, дівчата та жінки часто відчувають наслідки кліматичної кризи найгостріше. І саме тому кліматична освіта для дівчат стає однією з найефективніших методів в боротьбі за майбутнє Землі.
В статі розглянемо, як працюють різні ініціативи в Індії, де кліматичні зміни, як-от екстремальна спека та нестача води, непропорційно впливають на жінок, а кліматична освіта допомагає їм стати лідерками у боротьбі за майбутнє планети.
Ініціатива в Делі: як навчають “агентів змін”
У Делі, місті, яке постійно бореться з екстремальною спекою, критичним забрудненням повітря та нестачею води, влада в партнерстві з ЮНІСЕФ та некомерційною організацією SEED запустила спеціальну ініціативу. Її мета зробити дітей “кліматично грамотними” і виховати нове покоління, готове до випробувань притаманних для їх місцевості. Ця програма, розроблена для учнів 6-8 класів і вже активно впроваджується у 31 школі.
Проєкт зосереджений на формуванні відповідального ставлення до довкілля з юних років, щоб діти могли стати “агентами змін” у своїх громадах. Навчальна програма охоплює широкий спектр тем:
- Вплив на життя: Як кліматичні зміни впливають на джерела доходу, здоров’я та сільське господарство.
- Практичні навички: Основи поводження з твердими побутовими відходами та боротьба із забрудненням довкілля.
- Дії: Учні, отримавши знання, мають проводити власні інформаційні кампанії, поширюючи усвідомлення проблеми серед своїх родин та однолітків.
Ця ініціатива допомагає набути практичні навички і, що найважливіше, дає надію та показує, що, інвестуючи в освіту, ми даємо дівчатам та хлопцям інструменти для захисту свого майбутнього.
Від Делі до змін на більш глобальному рівні
Ініціатива в Делі прекрасний приклад дій на місцевому рівні, але проблема потребує й більш глобальних рішень. І тут до розмови долучається голос Малали Юсафзай – пакистанської правозахисниці й наймолодшої лауреатки Нобелівської премії миру, яка стала всесвітнім символом боротьби за право дівчат на освіту.
Саме її організація, Malala Fund, у своєму звіті «A greener, fairer future» доводить, що кліматична криза й освіта дівчат – це дві сторони однієї медалі.
Звіт наголошує, що кліматичні катастрофи, такі як повені чи посухи, непропорційно впливають на дівчат, змушуючи їх кидати навчання. Наприклад, коли родинам доводиться мігрувати, шукаючи безпечнішого місця, дівчата найчастіше першими втрачають доступ до школи.
Однак, звіт також показує, що освіта є одним із найпотужніших рішень для боротьби з кліматичною кризою. Чому? Тому що освічені дівчата:
- Стають лідерками: вони краще розуміють проблему й готові брати участь в розробці рішень.
- Приймають усвідомлені рішення: освічені жінки частіше впроваджують у своїх родинах екологічно чисті практики.
- Ведуть за собою: вони можуть навчати свої громади, роблячи їх більш стійкими до кліматичних загроз.
Malala Fund закликає світових лідерів інвестувати в «гендерно-рівну зелену навчальну програму» (Gender-Equal Green Learning Agenda), щоб зробити освіту дівчат ключовим елементом глобальної кліматичної політики. Таким чином, ініціатива в Делі стає частиною глобального руху, що підкреслює силу знань у зміні світу на краще.
Від глобальних закликів до реальних змін
Поки Фонд Малали привертає увагу до проблеми рівного доступу до освіти, організації на кшталт Mahila Housing Trust (MHT) роблять наступний крок, перетворюючи ці заклики на дію, впроваджуючи практичну кліматичну освіту, яка змінює життя спільнот на краще. Вони демонструють, як навчання приносить відчутні результати, від поліпшення умов життя до економічної стабільності.
MHT працює в найбідніших районах, розробляючи для дівчат й жінок освітні програми, які відповідають їхнім щоденним запитам. Завдяки цьому навчанню:
- Понад 1500 жінок пройшли навчання і стали “кліматичними саті” (кліматичними друзями), які поширюють інформацію серед сусідів. Завдяки їхній діяльності, кількість людей, що вважали кліматичну кризу “карою Божою”, зменшилася з 26% до 9%.
- Жінок і дівчат навчають проводити енергетичні аудити, що допомагає сім’ям економити понад 700 000 доларів на рік на електроенергії. Крім того, вони діляться знаннями про те, як використовувати білу фарбу для дахів, що допомагає знизити температуру в приміщенні.
- MHT допомагає брати участь у розробці міських програм, зокрема, планів дій на випадок екстремальної спеки. Освічені жінки стають важливим голосом, з яким змушена рахуватися влада.
Кліматична освіта, незалежно від віку учнів та учениць стає потужним інструментом, що приносить реальну користь.
Історія Індії наочно показує, як виховати покоління, що здатне змінити все. Інвестуючи в кліматичну освіту, ми даємо дітям не просто знання, а справжню силу діяти. І хто знає, можливо це лише початок, адже вже завтра наші українські школи можуть стати майданчиком для появи нових “агентів змін”, які захищатимуть нашу країну, її природу та її майбутнє.
