Не тільки квартира, будинок у передмісті чи дача з яблунями. Наш дім — це Земля. І він — один, без запасного варіанту. Ми звикли, що все під боком: вода є, повітря є, їжа є. Але щодня наш дім змінюється. Десь ліс зникає, бо зрубали без ухвалення плану. Десь земля вкрита уламками ракет. А десь водойми перетворюються на звалище з пластику, який не розкладеться навіть за сто років.
22 квітня — Міжнародний день Матері-Землі. Мільйони людей по всьому світу виходять на прибирання, садять дерева, борються з пластиком, обговорюють відновлювані джерела енергії й запитують: “Ми — частина проблеми? Чи частина рішення?” Тож яким чином ми можемо доєднатись до змін, читайте далі у статті.
З чого все почалося
Ще наприкінці 1960-х років у США набирає обертів екологічний рух. Люди втомились мовчки спостерігати, як фабрики викидають дим, річки стають отруйними, а ліси — порожніми. Але з чого почати зміну?
Ініціативу бере на себе сенатор від штату Вісконсин — Гейлорд Нельсон. Його вражає масштаб екологічної катастрофи після витоку нафти біля Санта-Барбари у 1969 році. Він вирішує зробити щось нове — організувати день екологічної просвіти для всієї країни, щоби залучити не тільки науковців, а й звичайних людей, студентів, школярів.
Так, 22 квітня 1970 року, близько 20 мільйонів американців вийшли на вулиці. Не з прапорами чи концертами, а з ідеєю: показати, що довкілля — це не другорядна тема, а спільна відповідальність. У Нью-Йорку в Центральному парку зібралися тисячі, у Вашингтоні влаштували екологічні лекції прямо на траві біля Капітолію, а в багатьох школах і університетах пройшли перші в історії “зелені” уроки.
Це був наймасштабніший громадський захід в історії США на той момент — і він спрацював. Уже за кілька місяців після першого Дня Землі в країні створили Агентство з охорони довкілля (EPA), а згодом ухвалили закон про чисте повітря, закон про чисту воду та закон про зникаючі види.
З того часу День Землі вийшов далеко за межі США. У 1990 році він став міжнародним, а з 2009 року — офіційно визнаним Міжнародним днем Матері-Землі ООН.
Щороку — нова тема
Кожен День Матері-Землі має свою тему. Це спосіб зосередити увагу і дії — на тій проблемі, яка зараз найбільше дає про себе знати. У попередні роки вже йшлося про озеленення міст, зміну клімату, зникнення видів або роль екологічної освіти.
У 2024-му фокус зробили на пластику. Тема Planet vs. Plastics звучала як коротке резюме всього, що зараз відбувається з відходами, а саме — ми їх виробляємо більше, ніж можемо переробити.
Згідно з дослідженням Plastic Overshoot Day, уже 5 вересня 2024 року світ перейшов умовну межу, після якої кількість пластикових відходів почала перебільшувати здатність планети їх переробити. Це близько 220 мільйонів тонн пластику за рік. Цифра важка. Але ще важче те, що більшість цієї маси залишиться з нами на десятиліття.
Що роблять на День Землі?
У кожного з нас є спосіб долучитися до святкування Дня Землі, не обов’язково мати віник чи лопату. Хоча, чесно кажучи, ці два інструменти — теж чудова ідея. Для натхнення і конкретних дій варто зазирнути на головну міжнародну платформу свята — EarthDay.org. Вони зібрали все:
📌 петиції, які можна підписати;
📌 події у різних містах і країнах;
📌 онлайн-лекції для дітей і дорослих;
📌 інтерактивну мапу акцій по всьому світу.
У 2025-му головна тема — «Our Power, Our Planet», а отже фокус буде на переході до відновлюваних джерел енергії. Це джерела, які дають людству енергію, завдаючи мінімум шкоди довкіллю – як от сонячні панелі та вітряки. Організатори закликають не чекати на політиків чи бізнес — а починати з себе. Навіть просто викласти допис у соцмережах про важливість переходу на відновлювальні джерела енергії із хештегом #EarthDay2025 — це вже дія.
У Харкові, наприклад, громадська організація Zero Waste Kharkiv влаштовують 22 квітня публічне прибирання в районі вулиці Мало-Панасівської. А також гостей чекає інтерактивна виставка багаторазових альтернатив: щітки, чашки, підгузки, прокладки — все, що допомагає зменшити щоденний пластиковий слід.
Що можна зробити на День Землі разом із дітьми чи родиною?
День Матері-Землі не тільки для активістів, це чудова нагода провести час із дітьми так, щоб було і весело, і корисно.
Посадіть дерево або інші рослини
Навіть одне дерево має значення. А якщо у вас немає свого двору — заведіть вдома базилік у горщику. Це буде ваш сад на балконі (і зелень до пасти теж). А якщо дати рослинці ім’я та зробити їй блог, про важливість відновлюваної енергії, то прям ідея на мільйон.
Організуйте прибирання — хай навіть у дворі
Запросіть сусідів або друзів: разом прибирати набагато приємніше. Зробіть це флешмобом! Можна навіть створити мініакцію “Прибрали за собою — попіклувались про планету” та зібрати добровольців на прибирання території парку, скверу чи будь-якої іншої території.
Створіть екоплакат або комікс
Особливо цікаво для молодших школярів. Тема — «Наш дім — Земля», «Світ без пластику», «Як я уявляю майбутнє природи». Виставити ці роботи можна у школі, бібліотеці або просто в інтернеті із хештегом #EarthDay2025, щоб старання малюків побачив весь світ.
Проведіть “зелений” урок чи обговорення вдома
Для дітей середнього шкільного віку можна влаштувати урок про сортування, зміну клімату та зникаючі види тварин і рослин. Або разом подивитись мультфільм, як-от “Wall-E” чи “Моана” — і поговорити про те, що відбувається з довкіллям у фільмі.
Підпишіть петицію разом
На EarthDay.org є петиція за перехід на відновлювану енергію. Поясніть дітям про що вона і чому такі дії важливі не менше ніж прибирання територій чи висаджування дерев.
І головне — не зупиняйтесь 23 квітня. Бо планета — це наш дім щодня, а не лише один день на рік. Будьте активні, заради майбутнього в якому є чисте повітря, зелені дерева і тваринне різноманіття.