У США посилюється рух батьків за заборону смартфонів у школах. Згідно з даними опитувань, все більше дорослих підтримують ідею виключити телефони з навчального процесу, особливо під час уроків. У 37 штатах запроваджено різні обмеження або політики щодо користування телефоном у навчальному середовищі. Освітні лідери зазначають, що понад половину шкіл вже впровадила правила, які не дозволяють учням користуватися смартфонами під час занять.
Цей рух викликає жваву дискусію: чи справді смартфони шкодять дітям? І чи не буде помилкою забирати в дітей можливість користуватись технологіями під час освітнього процесу?
Чому школи все частіше замислюються над забороною смартфонів
Аргументів на користь обмежень чимало і вони ґрунтуються не лише на інтуїції вчителів чи думках батьків, а й на проведених дослідженнях.
💜 Успішність і увага. Коли в англійських школах запровадили заборону на телефони, дослідники відстежили зміни у результатах понад 90 навчальних закладів. Цифри вразили навіть скептиків: середні бали на іспитах піднялися так, ніби учні провчилися ще два додаткові місяці. Найсильніше зміни відчули ті, хто мав труднощі з навчанням. Їхні результати стрибнули одразу на 14 % стандартного відхилення. А це означає, що ті діти, які раніше пасли задніх, отримали реальний шанс підтягнутися до рівня класу.
Для відмінників ефекту не було, але це теж показово: смартфони не допомагають сильним учням, а слабших тягнуть вниз.
💜 Психічне здоров’я. Протягом семи років, з 2018 до 2024-го, команда науковців із Лейпцизького університету спостерігала, як смартфони поступово займають усе більше місця в житті дітей. Якщо наприкінці у 2018 лише близько 37% підлітків проводили в телефоні понад три години на день, то у 2024-му таких було вже майже 73%. Разом із цим зростали симптоми проблемного користування — втрата контролю, занепокоєння, постійна потреба перевіряти екран. Найчастіше таке відчували молодші підлітки й дівчата.
На тлі цього їхня оцінка власного добробуту та психічного здоров’я поступово знижувалася. Дослідники відзначили погіршення за всіма основними показниками якості життя. Це й психологічне самопочуття, задоволення спілкуванням із друзями та сім’єю, відчуття підтримки в школі. Автори не стверджують однозначно, що саме телефон «псує» психіку. Можливо, діти, яким важко емоційно, частіше тікають у смартфон. Але висновок очевидний: що більше часу й залежності приносить екран, то нижче діти оцінюють своє життя і тим більше говорять про погіршення свого психічного здоров’я.
💜 Соціальні навички. У пілотному дослідженні Auburn University школярі щодня залишали телефони у спеціальних сумках. Учителі помітили більше взаємодії між дітьми й інтересу до уроків, а учні — кращі оцінки, концентрацію та навіть менше конфліктів. Дослідники підсумували: заборона не лише знімає відволікання, а й допомагає будувати відчуття спільноти у школі.
Аргументи проти заборони
Є й інша сторона дискусії, яку не можна ігнорувати.
☝️Обмеження не гарантує ефекту поза школою. Заборона працює у класі, але сам по собі факт, що гаджет лежить у сумці, ще не змінює щоденних звичок поза школою. Увечері дитина однаково бере телефон у руки і проведені години онлайн лишаються тими ж. Саме тому в дослідженнях поки немає чітких доказів, що шкільні обмеження автоматично покращують сон чи знімають тривожність. Це радше питання чи отримує дитина достатньо цікавих альтернатив офлайн, які поступово зменшують потребу тікати у смартфон.
☝️Смартфон як ресурс. Не всі дані говорять про шкоду. Дослідження Університету Південної Флориди, яке охопило понад 1,500 дітей 11–13 років і показало, що ті, хто мав власний смартфон, почувалися впевненіше й рідше скаржилися на симптоми тривожності чи депресії. Тобто телефон у цьому випадку виступав не лише джерелом ризиків, а й додатковим каналом підтримки через швидкий зв’язок із близькими, доступ до інформації чи можливість подзвонити в надзвичайній ситуації. Водночас дослідники зауважують, що сам факт володіння смартфоном не є проблемою, а вирішальним стає те, як саме дитина ним користується.
☝️ Контекст і культурні змінні. Дослідження показують різні результати залежно від країни та умов. Так, у Великій Британії після заборони телефонів у школах середні бали зросли, особливо у дітей, яким навчання давалося складніше. Але у Швеції, де дослідники намагалися відтворити методику, подібного ефекту не було й це наштовхує на думку, що результат залежить не лише від факту заборони, а від того, як вона впроваджується і який освітній контекст її супроводжує.
Аналітики Rockefeller Institute зазначають, що ключовим є те, чи школа забезпечує альтернативні інструменти для навчання і спілкування. Якщо телефони прибрали, але не створили інших способів працювати в групах, ділитися матеріалами чи отримувати підтримку, діти залишаються у «вакуумі» і сама заборона перетворюється на формальність. Натомість у закладах, де вчителі поєднують обмеження смартфонів із сучасними педагогічними практиками, створюють середовище для командної роботи та отримують підтримку батьків, заборона стає частиною більшої стратегії й може мати реальний ефект.
Дискусія про шкільні смартфони нагадує маятник: з одного боку хочеться зменшити відволікання та повернути дітям концентрацію, з іншого існує страх залишити їх без звичного інструмента зв’язку й навчання. Телефони справді можуть гальмувати тих, кому і так складно з навчанням, їхня надмірна присутність у житті дитини поступово знижує відчуття добробуту. Але водночас смартфон здатний бути ресурсом підтримки, способом тримати контакт, почуватися впевненіше й мати швидкий доступ до знань.
Тож заборона сама по собі не вирішить усіх проблем. Вона може стати корисною лише тоді, коли йде у парі з продуманими кроками: розмовами про цифрову гігієну, залученням батьків і вчителів у створення спільних правил. І головне – не приймати рішення за дітей, а тільки разом із ними. Бо йдеться не про телефони як такі, а про те, як ми вчимося жити з технологіями.
А якщо хочете глибше розібратися, як саме телефони пов’язані з емоційним виснаженням і пригніченим настроєм у підлітків, радимо наш матеріал “Смартфони і депресія: що насправді впливає на психіку підлітків ”Смартфони і депресія: що насправді впливає на психіку підлітків”.
